Значення в інших словниках
-
проїжджий —
прої́жджий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
проїжджий —
[проуйіжджией] м. (на) -джому/ -дж'ім, мн. -дж'і
Орфоепічний словник української мови
-
проїжджий —
-а, -е. 1》 Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). 2》 у знач. ім. проїжджий, -джого, ч.; проїжджа, -джої...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проїжджий —
ПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце (М.
Словник української мови у 20 томах
-
проїжджий —
ПРОЇ́ЖДЖИЙ, а, е. 1. Який проїжджає десь або повз кого-, що-небудь (про людей або засоби пересування). Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і його тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах