Значення в інших словниках
-
пустотілий —
-а, -е. Який має всередині пустоту, порожнину; порожнистий. Пустотілий гвинт. Пустотіле стебло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пустотілий —
ПУСТОТІ́ЛИЙ, а, е. Який має всередині пустоту, порожнину; порожнистий. На другий день до фундаменту прийшли нові люди, почали виводити на ньому стіни з готових пустотілих шлакоблоків (В.
Словник української мови у 20 томах
-
пустотілий —
ПОРОЖНИ́СТИЙ (який має всередині порожнину), ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ПУСТОТІ́ЛИЙ спец.; ПЛЮ́СКЛИЙ (про плоди). Вчені склали карту розподілу частинок пилу в цьому районі.
Словник синонімів української мови