Значення в інших словниках
-
розгороджений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгородити. || розгороджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розгороджений —
РОЗГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розгороди́ти. Хата його стояла розгороджена – ані тину, ні деревини поблизу (Л. Первомайський); Тини розгороджені, хата обдерта, вся господа нагадує пустку (В.
Словник української мови у 20 томах
-
розгороджений —
Розгоро́джений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розгороджений —
РОЗГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгороди́ти. Хата його стояла розгороджена — ані тину, ні деревини поблизу (Перв., Невигад.
Словник української мови в 11 томах