розгороджений
розгоро́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розгородити.
|| розгороджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозгоро́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розгородити.
|| розгороджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови