розпашник

розпашни́к

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. розпашник — -а, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту. – Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування грунту. — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні.— За реманентом діло не стане (Тют., Вир, 1964, 119).  Словник української мови в 11 томах