Великий тлумачний словник сучасної мови

розпашник

розпашни́к

-а, ч.

Знаряддя для розпушування ґрунту.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпашник — розпашни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту. – Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування грунту. — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні.— За реманентом діло не стане (Тют., Вир, 1964, 119).  Словник української мови в 11 томах