Значення в інших словниках
-
розпуджений —
-а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпуджувати. || розпуджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпуджений —
РОЗПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до розпу́дити. Розпуджені поліцією бурлаки знову збіглись до куреня, знов почали ловить рибу (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
розпуджений —
РОЗПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розпу́джувати. Розпуджені поліцією бурлаки знову збіглись до куреня, знов почали ловить рибу (Н.-Лев., II, 1956, 239); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах