розчулення

розчу́лення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. розчулення — -я, с. Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розчулення — РОЗЧУ́ЛЕННЯ, я, с. Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності. Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі. Ані сліду непевності, .. ані крихти розчулення (І.  Словник української мови у 20 томах
3. розчулення — РОЗЧУ́ЛЕННЯ, я, с. Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності. Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі. Ані сліду непевності,.. ані крихти розчулення (Фр.  Словник української мови в 11 томах