Значення в інших словниках самосудник — -а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Великий тлумачний словник сучасної мови самосудник — САМОСУ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Словник української мови у 20 томах самосудник — САМОСУ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Словник української мови в 11 томах