Значення в інших словниках
-
стирка —
Сти́рка: — ганчірка [25] — ганчірка; рушник [51] — ганчірка; гумка для видалення написів олівцем [52]
Словник з творів Івана Франка
-
стирка —
СТИ́РКА, и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Мокрими стирками витирали [корчмарі] заболочену підлогу (І. Франко); Хто б то з її знайомих міг собі виявити панну Софію та зо стиркою в руках?...
Словник української мови у 20 томах
-
стирка —
сти́рка 1. кухонна ганчірка (ср, ст) 2. вульг. жіночий статевий орган (ст)|| = кацамонія 3. вульг. жінка легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
стирка —
-и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стирка —
ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм.
Словник синонімів української мови
-
стирка —
Сти́рка, -ки, -рці (шматка)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стирка —
СТИ́РКА, и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Мокрими стирками витирали [корчмарі] заболочену підлогу (Фр.
Словник української мови в 11 томах