стирка —
Сти́рка: — ганчірка [25] — ганчірка; рушник [51] — ганчірка; гумка для видалення написів олівцем [52]
Словник з творів Івана Франка
стирка —
сти́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
стирка —
СТИ́РКА, и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Мокрими стирками витирали [корчмарі] заболочену підлогу (І. Франко); Хто б то з її знайомих міг собі виявити панну Софію та зо стиркою в руках?...
Словник української мови у 20 томах
стирка —
-и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стирка —
СТИ́РКА, и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Мокрими стирками витирали [корчмарі] заболочену підлогу (Фр.
Словник української мови в 11 томах