Орфографічний словник української мови

стужавілий

стужа́вілий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стужавілий — див. твердий  Словник синонімів Вусика
  2. стужавілий — СТУЖА́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до стужа́віти. Навіть при невеликому степовому вітрі в сонячну погоду стужавіла за зиму земля випаровує багато вологи (з газ.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. стужавілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стужавіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стужавілий — СТУЖА́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до стужа́віти. Навіть при невеликому степовому вітрі в сонячну погоду стужавіла за зиму земля випаровує багато вологи (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах