сюрчати —
див. дзвеніти; звучати
Словник синонімів Вусика
сюрчати —
СЮРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати різкі, перев. високі й повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). Пташки співали в панському садку, коники сюрчали в траві (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
сюрчати —
-чу, -чиш, недок. 1》 Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). 2》 у що і без додатка. Видавати дзвінкі, переливчасті звуки за допомогою свистка, гудка і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сюрчати —
СВИСТІ́ТИ (видавати свист через спеціальний пристрій), СВИСТА́ТИ, СЮРЧА́ТИ. — Док.: засвисті́ти, засвиста́ти, сви́снути, засюрча́ти. Машина свистить, і ми товпимось до вікна (М.
Словник синонімів української мови
сюрчати —
СЮРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). Пташки співали в панському садку, коники сюрчали в траві (Мирний, IV, 1955, 223)...
Словник української мови в 11 томах
сюрчати —
Сюрча́ти, -чу́, -чи́ш гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Словник української мови Грінченка