сюрчати

Сюрча́ти, -чу́, -чи́ш

гл.

1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39.

2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.

Значення в інших словниках

1. сюрчати — сюрча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сюрчати — див. дзвеніти; звучати  Словник синонімів Вусика
3. сюрчати — СЮРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати різкі, перев. високі й повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). Пташки співали в панському садку, коники сюрчали в траві (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
4. сюрчати — -чу, -чиш, недок. 1》 Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). 2》 у що і без додатка. Видавати дзвінкі, переливчасті звуки за допомогою свистка, гудка і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сюрчати — СВИСТІ́ТИ (видавати свист через спеціальний пристрій), СВИСТА́ТИ, СЮРЧА́ТИ. — Док.: засвисті́ти, засвиста́ти, сви́снути, засюрча́ти. Машина свистить, і ми товпимось до вікна (М.  Словник синонімів української мови
6. сюрчати — Сюрча́ти, сюрчу́, -чи́ш, -ча́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сюрчати — СЮРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). Пташки співали в панському садку, коники сюрчали в траві (Мирний, IV, 1955, 223)...  Словник української мови в 11 томах