сіріти —
СІРІТИ – СІРІТИСЯ – СІРІШАТИ Сіріти. Ставати сірим, сірішим; виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Небо почало сіріти (О.Маковей); Надворі дедалі дужче сіріло (І.Багряний); Як почало сіріти, вони вже вийшли з хати (Вас.
Літературне слововживання
сіріти —
див. розвиднятися
Словник синонімів Вусика
сіріти —
(волосся) див. сідіти, (ранок) див. розсвітати
Словник чужослів Павло Штепа
сіріти —
СІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати, робитися сірим, сірішим. Сиві хмари низько висіли над землею, і все від них темніло та сіріло (Н. Кобринська); Вище й вище здіймалося сонце над степом. Сніг осідав, сірів (З.
Словник української мови у 20 томах
сіріти —
-ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати, робитися сірим, сірішим. 2》 тільки 3 ос. Вирізнятися сірим кольором; виднітися (про що-небудь сіре). || чим. 3》 Втрачати природний колір обличчя, бліднути від хвилювання, втоми, гніву і т. ін. 4》 безос. Розвиднятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сіріти —
БЛІ́ДНУТИ (про обличчя — втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИ підсил., СІРІ́ТИ підсил., ПОЛОТНІ́ТИ підсил., ЗЕЛЕНІ́ТИ підсил. розм. — Д...
Словник синонімів української мови
сіріти —
Сірі́ти, -рі́ю, -рі́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сіріти —
СІРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати, робитися сірим, сірішим. Сиві хмари низько висіли над землею, і все від них темніло та сіріло (Кобр., Вибр., 1954, 3); Вище й вище здіймалося сонце над степом. Сніг осідав, сірів (Тулуб, В степу..
Словник української мови в 11 томах
сіріти —
Сіріти, -рію, -єш гл. 1) Сѣрѣть. 2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154.
Словник української мови Грінченка