сіріти
СІРІТИ – СІРІТИСЯ – СІРІШАТИ
Сіріти. Ставати сірим, сірішим; виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Небо почало сіріти (О.Маковей); Надворі дедалі дужче сіріло (І.Багряний); Як почало сіріти, вони вже вийшли з хати (Вас. Шевчук); Під парканами ще сіріють шматки талого льоду (П.Колесник); За вікнами все темнішало й темнішало, і в парку великою купою сіріли старі дуби (М.Лазорський).
Сірітися. Виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Зорані сугроби сірілися перепаленими, сухими скибами (І.Франко).
Сірішати. Ставати сірішим. Сірішає ковиль (З.Тулуб).
Словник-довідник з українського літературного слововживання