топлений

то́плений 1

дієприкметник

про піч; обігрітий опаленням — про приміщення

то́плений 2

дієприкметник

м'який внаслідок нагрівання

то́плений 3

дієприкметник

якого топили у воді

Значення в інших словниках

1. топлений — ТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до топи́ти¹. Піл під стінкою, брудний – страх! Під другою – коминок невеличкий, цеглою світить. Піч у ньому хтозна-коли й топлена, мабуть: на припічку куряви, куряви! (А.  Словник української мови у 20 томах
2. топлений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити I. || топлено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити II. || у знач. прикм. М'який, рідкий внаслідок нагрівання, плавлення. Топлене масло. III -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. топлений — То́пле́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. топлений — ТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топи́ти¹. Піл під стінкою, брудний — страх! Під другою — коминок невеличкий, цеглою світить. Піч у ньому хтозна-коли й топлена, мабуть: на припічку куряви, куряви! (Тесл.  Словник української мови в 11 томах