трудно —
ТРУ́ДНО. 1. Присл. до трудни́й 1, 2. Потім до огнища йде [Бавкіда] і в попелі ще нехолоднім Жар вигрібає, кори докидає і листу сухого, Трудно і пильно старечим диханням огонь здобуває (М.
Словник української мови у 20 томах
трудно —
1》 Присл. до трудний 1), 2). || Зазнаючи труднощів, страждань, мук. || Долаючи матеріальні труднощі, нестатки й т. ін. || Затамовуючи в собі якісь почуття; стримано. || Нерівно, з перебоями (про биття серця). 2》 у знач. присудк. сл., перев. кому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трудно —
ВА́ЖКО присудк. сл. (про наявність знегод, труднощів, страждань), ТЯ́ЖКО, ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО, НЕПЕРЕ́ЛИВКИ розм.; ВАЖКУВА́ТО, ТРУДНОВА́ТО, ТУГУВА́ТО (до певної міри).
Словник синонімів української мови
трудно —
ТРУ́ДНО. 1. Присл. до трудни́й 1, 2. Потім до огнища йде [Бавкіда] і в попелі ще нехолоднім Жар вигрібає, кори докидає і листу сухого, Трудно і пильно старечим диханням огонь здобуває (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах