трудно

тру́дно

1》 Присл. до трудний 1), 2).

|| Зазнаючи труднощів, страждань, мук.

|| Долаючи матеріальні труднощі, нестатки й т. ін.

|| Затамовуючи в собі якісь почуття; стримано.

|| Нерівно, з перебоями (про биття серця).

2》 у знач. присудк. сл., перев. кому. Тяжко фізично; важко.

|| Сумно, гірко, прикро.

|| Важко матеріально; сутужно, скрутно.

|| з ким – чим. Не вистачає кого-, чого-небудь.

|| з інфін. Досить важко, над силу.

|| з інфін. Нелегко, складно.

Значення в інших словниках

1. трудно — тру́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. трудно — ТРУ́ДНО. 1. Присл. до трудни́й 1, 2. Потім до огнища йде [Бавкіда] і в попелі ще нехолоднім Жар вигрібає, кори докидає і листу сухого, Трудно і пильно старечим диханням огонь здобуває (М.  Словник української мови у 20 томах
3. трудно — ВА́ЖКО присудк. сл. (про наявність знегод, труднощів, страждань), ТЯ́ЖКО, ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО, НЕПЕРЕ́ЛИВКИ розм.; ВАЖКУВА́ТО, ТРУДНОВА́ТО, ТУГУВА́ТО (до певної міри).  Словник синонімів української мови
4. трудно — ТРУ́ДНО. 1. Присл. до трудни́й 1, 2. Потім до огнища йде [Бавкіда] і в попелі ще нехолоднім Жар вигрібає, кори докидає і листу сухого, Трудно і пильно старечим диханням огонь здобуває (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах