Орфографічний словник української мови

турченя

турченя́

іменник середнього роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. турченя — ТУРЧЕНЯ́, ня́ти, ТУРЧА́, а́ти, с. Дитина турка. [Настя:] Ти жінка нечистого турка, ворога нашої України, породила отих нечистих турченят, що, може, колись спалять не один раз наш Богуслав..! (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. турченя — -яти, турча, -ати, с. Дитина турка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. турченя — Турченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. турченя — ТУРЧЕНЯ́, я́ти, ТУРЧА́, а́ти, с. Дитина турка. [Настя:] Ти жінка нечистого турка, ворога нашої України, породила отих нечистих турченят, що, може, колись спалять не один раз наш Богуслав..! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах