Значення в інших словниках
-
турченя —
турченя́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
турченя —
ТУРЧЕНЯ́, ня́ти, ТУРЧА́, а́ти, с. Дитина турка. [Настя:] Ти жінка нечистого турка, ворога нашої України, породила отих нечистих турченят, що, може, колись спалять не один раз наш Богуслав..! (І.
Словник української мови у 20 томах
-
турченя —
Турченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
турченя —
ТУРЧЕНЯ́, я́ти, ТУРЧА́, а́ти, с. Дитина турка. [Настя:] Ти жінка нечистого турка, ворога нашої України, породила отих нечистих турченят, що, може, колись спалять не один раз наш Богуслав..! (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах