тітонька —
ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (О. Ковінька); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком.
Словник української мови у 20 томах
тітонька —
-и, ж., розм. Пестл. до тітка. || Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тітонька —
Ті́тонька, -ньки, -ньці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тітонька —
ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (Ковінька, Кутя.., 1960, 5); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком.
Словник української мови в 11 томах
тітонька —
Тітка, -ки ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030.
Словник української мови Грінченка