тітонька

ті́тонька

-и, ж., розм.

Пестл. до тітка.

|| Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком.

Значення в інших словниках

1. тітонька — ті́тонька іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. тітонька — ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (О. Ковінька); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком.  Словник української мови у 20 томах
3. тітонька — Ті́тонька, -ньки, -ньці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тітонька — ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (Ковінька, Кутя.., 1960, 5); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком.  Словник української мови в 11 томах
5. тітонька — Тітка, -ки ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030.  Словник української мови Грінченка