уніат —
[ун'іат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
уніат —
УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, – нема кому Порадоньки дати (Т. Шевченко); Для оформлення унії Сигізмунд III скликав у 1596 р.
Словник української мови у 20 томах
уніат —
-а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
уніат —
УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, — нема кому Порадоньки дати (Шевч., I, 1951, 64); Для оформлення унії Сігізмунд III скликав у 1596 р.
Словник української мови в 11 томах