уніат

уніа́т

-а, ч.

Послідовник унії (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. уніат — уніа́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. уніат — [ун'іат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. уніат — УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, – нема кому Порадоньки дати (Т. Шевченко); Для оформлення унії Сигізмунд III скликав у 1596 р.  Словник української мови у 20 томах
4. уніат — УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, — нема кому Порадоньки дати (Шевч., I, 1951, 64); Для оформлення унії Сігізмунд III скликав у 1596 р.  Словник української мови в 11 томах