уніат

уніа́т

[ун'іат]

-та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -ти^е, -т'іў

Значення в інших словниках

1. уніат — уніа́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. уніат — УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, – нема кому Порадоньки дати (Т. Шевченко); Для оформлення унії Сигізмунд III скликав у 1596 р.  Словник української мови у 20 томах
3. уніат — -а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уніат — УНІА́Т, а, ч. Послідовник унії (у 2 знач.). Як та галич поле криє, Ляхи, уніати Налітають, — нема кому Порадоньки дати (Шевч., I, 1951, 64); Для оформлення унії Сігізмунд III скликав у 1596 р.  Словник української мови в 11 томах