христолюбець

христолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. христолюбець — див. християнин  Словник синонімів Вусика
2. христолюбець — ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби). Від світських христолюбців чув про княжі незгоди, братні суперечки та обабічну заїлість (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. христолюбець — -бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. христолюбець — ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби).  Словник української мови в 11 томах