Великий тлумачний словник сучасної мови

христолюбець

христолю́бець

-бця, ч.

Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. христолюбець — христолю́бець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. христолюбець — див. християнин  Словник синонімів Вусика
  3. христолюбець — ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби). Від світських христолюбців чув про княжі незгоди, братні суперечки та обабічну заїлість (Н.  Словник української мови у 20 томах
  4. христолюбець — ХРИСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Людина благочестивої, побожної поведінки (перев. той, хто жертвує на церковні потреби).  Словник української мови в 11 томах