цвірчати —
див. цвірінькати
Словник синонімів Вусика
цвірчати —
ЦВІРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати характерні тріскотливі часто повторювані звуки (про цвіркунів, коників); сюрчати. Вже пізняя година... З куточка десь давно цвіркун цвірчить (Б.
Словник української мови у 20 томах
цвірчати —
-чу, -чиш, недок. 1》 Видавати характерні тріскотливі звуки (про цвіркунів, коників); сюрчати. 2》 Видавати звуки "цвірінь-цвірінь" (про горобців та деяких інших пташок); щебетати. || Видавати характерні звуки, схожі на щебет птахів (про предмети).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цвірчати —
СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
цвірчати —
ЦВІРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати характерні тріскотливі звуки (про цвіркунів, коників); сюрчати. Вже пізняя година… З куточка десь давно цвіркун цвірчить (Гр., І, 1963, 107); Десь блищить водиця тиха, Край струмка цвірчить десь коник (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
цвірчати —
Цвірчати, -чу, -чиш гл. 1) О сверчкѣ: сверчать, трещать. Ном. № 13831. 2) Чирикать. Птах цвірчит. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка