цвірчання

цвірча́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. цвірчання — ЦВІРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірча́ти і звуки, утворювані цією дією. Було за північ .. Десь із нірки виліз цвіркун і одноманітним цвірчанням порушував тишу (С.  Словник української мови у 20 томах
2. цвірчання — -я, с. Дія за знач. цвірчати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цвірчання — ЦВІРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірча́ти і звуки, утворювані цією дією. Було за північ.. Десь із нірки виліз цвіркун і одноманітним цвірчанням порушував тишу (Чорн.  Словник української мови в 11 томах