цвірчання

цвірча́ння

-я, с.

Дія за знач. цвірчати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. цвірчання — цвірча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. цвірчання — ЦВІРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірча́ти і звуки, утворювані цією дією. Було за північ .. Десь із нірки виліз цвіркун і одноманітним цвірчанням порушував тишу (С.  Словник української мови у 20 томах
3. цвірчання — ЦВІРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірча́ти і звуки, утворювані цією дією. Було за північ.. Десь із нірки виліз цвіркун і одноманітним цвірчанням порушував тишу (Чорн.  Словник української мови в 11 томах