мутити
мути́ти го́лову (ду́шу) кому, чию. Завдавати комусь переживань; хвилювати, бентежити когось. “Він (Чіпка), мабуть, мене не любить, що не йде…” Такі думки мутили її голову, ображали серце, і Галя сумувала… (Панас Мирний); Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Несторові (К. Гордієнко).
Фразеологічний словник української мови