ворожити
Біг пес через попів овес, і як не шкодило псові й вівсові, так не буде шкодити й попові.
Так ворожила ворожка хворому священикові, що його дусила в горлі гуля. Та коли священик замахнувсь рукою ударити ворожку, від наглого руху ґуля пукла. Так ворожка помогла.
Ворожила небіжечка до самої смерти, та й мусіла небіжечка без горілки вмерти.
Насмішка з ворожок, які самі собі не годні помогти.
Дяк з Псалтири ворожить, що Бог кому наложить.
Вороження долі з Псалтири. Псалтир — збірка 150 пісень написаних жидівським царем Давидом. Ця збірка пісень або Псальмів находиться у Святім Письмі Старого Завіта. Давно дяки ворожили з Псалтирі, яку отвирано іглою і на яку сторону натраплено, з тої сторони й ворожено.
Навчить біда ворожити, як нема що в рот вложити.
Обставини женуть людей промишляти.
На двоє баба ворожила: або вмре, або буде жила.
Хитра ворожка дає двозначні відповіді.
Сказала ворожка усім по-трошка.
Ворожка говорить мало, а двозначно.
У ворожки хліба трошки.
Брак хліба примушує ворожити.
Хоч ворож — не ворож, а не зробиш, бо не мож.
Що понад наші сили, того годі зробити.
Хоч циган ворожить, але босий ходить.
Дуреням людей недоробишся.
Хто уміє шептати, той уміє і молоко хлептати.
Хто уміє ворожити, той голоден не буде. Шептати — ворожити.
Ворожка — на той світ дорожка.
Застереження тим людям, які надіються, що ворожка може вилікувати їх.
Приповідки або українсько-народня філософія