їхати
Заїхав, як фіра сіна в голову.
Уперта думка влізла у голову і негоден її позбутися.
Ідемо, бо собаки гавкають.
Ми на добрій дорозі, бо собаки гавкають. Собаки гавкають, як чують голос.
їдеш скоро — біду подиблеш, їдеш помалу — біда тебе по- дибле.
Будь уміркованим у всім, не зазнаєш клопоту.
їдьмо, поки пішки трапиться.
Жартують ті, що не мають чим їхати, а мусять іти пішо.
їхав в гору, то в долину, то в бодяки то в кропиву.
Про п'яного візника, що негоден коні провадити.
На гору їду — не бичую, а з гори їду — не гальмую.
У мене сильні коні, що й батога не треба потягнути тягар, чи здержати віз з ґ-ори.
Одчепися, дармоїде, бо до мене кращий їде.
Проганяла дівчина нелюбого її жениха.
На чиїм возі їдеш, того й пісню співай.
Від кого ти залежний, тому й мусиш догаджати.
На чужому коневі далеко не поїдеш.
Можуть кожньої хвилі відібрати.
Поволи їдь, то дальше заїдеш.
Скора їзда умучує коні та є невважна на припадок.
Яке їхало, таке й здибало.
Про ледачих подруг.
Їздили та водилися і за дуба зачепилися.
Раніше були нерозлучними друзями, а потім посварилися.
Їхав до Хоми, а потрапив до куми.
Думав зробити одне, а вийшло на інше.
Їхало помело — в гостях у війта було.
Про того, хто любить прибрехнути.
Не їдь у ліс по дрова без сокири.
Не розпочинай щось робити, якщо не маєш відповідних інструментів.
Хто може, той і їде.
Про бідного, яким всі поганяють.
Приповідки або українсько-народня філософія