Значення в інших словниках
-
одруження —
одру́ження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
одруження —
Шлюб, вінчання, вінець, побрання, ФР. партія; (свято) весілля.
Словник синонімів Караванського
-
одруження —
-я, с. Дія за знач. одружити і одружитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
одруження —
ОДРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. одружи́ти і одружи́тися. Відтоді, як Безбородько став бувати у Річинських на правах нареченого, все життя в домі підпорядкувалося одній меті: його одруженню з Катериною (Ірина Вільде); До одруження:...
Словник української мови у 20 томах
-
одруження —
ШЛЮБ (шлюбна церемонія), ОДРУ́ЖЕННЯ, ЖЕНІ́ННЯ розм., ЖЕНЯ́ЧКА діал. Стародавній звичай стинати волосся перед шлюбом ще й досі зберігається у гуцулів (О. Воропай); Після одруження Тодір.. таки придбав лошата (М.
Словник синонімів української мови
-
одруження —
Одру́ження і одружі́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
одруження —
ОДРУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. одружи́ти і одружи́тися. Відтоді, як Безбородько став бувати у Річинських на правах нареченого, все життя в домі підпорядкувалося одній меті: його одруженню з Катериною (Вільде, Сестри.., 1958, 510).
Словник української мови в 11 томах