Значення в інших словниках
-
наперсник —
напе́рсник 1 іменник чоловічого роду, істота улюбленець арх. напе́рсник 2 іменник чоловічого роду наперстянка
Орфографічний словник української мови
-
наперсник —
I -а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір'ям, прихильністю кого-небудь. II -а, ч. Те саме, що наперстянка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наперсник —
НАПЕ́РСНИК¹, а, ч., заст. Улюбленець, який користується особливим довір'ям, прихильністю кого-небудь. Ібрагім своїм становищем Сулейманового улюбленця й наперсника завдячував саме тій обставині...
Словник української мови у 20 томах
-
наперсник —
НАПЕРСТЯ́НКА (лікарська рослина), НАПЕ́РСНИК, ДИГІТА́ЛІС бот. Настій наперстянки.
Словник синонімів української мови
-
наперсник —
НАПЕ́РСНИК¹, а, ч., заст. Улюбленець, що користується особливим довір’ям, прихильністю кого-небудь. На порозі вже став прездоровий гайдук, охоронець і наперсник пані Роксолани (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах