церковнослужитель

церковнослужи́тель

Особа, що через обряд хиротесії, здійснений над нею, посвячена на служіння в церкві під час богослужінь та поза ними; причетник

Значення в інших словниках

1. церковнослужитель — церковнослужи́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. церковнослужитель — ЦЕРКОВНОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар. Численне духовенство, роблячи останні приготування, теж, видно, переживає, хвилюється за успіх параду: то один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле...  Словник української мови у 20 томах
3. церковнослужитель — -я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. церковнослужитель — ЦЕРКОВНОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. Служитель у церкві; церковний паламар. Численне духовенство, роблячи останні приготування, теж, видно, переживає, хвилюється за успіх параду: то один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле...  Словник української мови в 11 томах