вбитий
(-а, -е) мол.
1. Старий. Тепер "фірмових", хоч й трохи запилюжених та застарілих, а іноді геть зовсім "вбитих" речей — повні розкладки (ПіК, 2001, № 9).
2. -ого. Про людину у стані потьмарення свідомости. Я був уже досить вбитий. (Запис 1998 р.). БСРЖ, 608.
3. Занедбаний, давно не ремонтований (про помешкання, будинок і под.). Після півгодинного переходу через темні квартали вбитих хрущовських п'ятиповерхівок<...> нарешті добираємося до закинутого складу рембази (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
Короткий словник жарґонної лексики української мови