вбитий
вби́тий
I (убитий), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вбити I 1).
|| вбито, безос. присудк. сл.
II див. убитий I.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивби́тий
I (убитий), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вбити I 1).
|| вбито, безос. присудк. сл.
II див. убитий I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови