вбитий
А, -е.
1. Виснажений, непритомний, недієвий, без будь-якої реакції на що-небудь. Після юнацького сказу, випадання «у вбитому вигляді» з автобусів і метро... (Єва). Клуби — гівно, народ — убитий, ну, хіба що якась вечірка зрідка трапиться (І. Карпа).
2. Зношений, розвалений, морально та фізично застарілий. Матрац хоч і убитий, та все ж не розсипчастий (І. Карпа).
Словник сучасного українського сленгу