(-а) ч.; мол. Кінець, невдале завершення справи. ПСУМС, 17.
Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
гаплик —
гапли́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гаплик —
-а, ч. Металева зачіпка, що пришивається проти петлі до одягу і служить застібкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гаплик —
ГАПЛИ́К, а́, ч. 1. Металева зачіпка, що пришивається до одягу проти петлі й служить застібкою. Підвів мене до дзеркала; дивлюсь: козакин мій защепнутий на всі гаплики (О.
Словник української мови у 20 томах
гаплик —
гапли́к кінець, безвихідь (Лучук) (м, ср, ст): Я знову не встигла все прочитати – зараз мені буде гаплик! (Авторка)|| = амба
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гаплик —
присудк. сл. Кінець. Коли схочу напитися, то нап'юся і гаплик! (Ю. Андрухович). Насправді тому собачці гаплик (Україна Молода). Болек розповідає мені, що коли вмирає його улюблений пацієнт, то завжди йому сниться.
Словник сучасного українського сленгу
гаплик —
утя́ти (утну́ти) до гапликі́в, ірон. Зробити, виконати, сказати щось невдало, не до ладу, недоречно. (Тетяна:) Гарно, гарно (співав), нічого сказати. (Михайло:) Утяв до гапликів! (І. Котляревський); Ну та й утяла до гапликів.
Фразеологічний словник української мови
гаплик —
ГАПЛИ́К, а́, ч. Металева зачіпка, що пришивається проти петлі до одягу, і служить застібкою. Підвів мене до дзеркала; дивлюсь: козакин мій защепнутий на всі гаплики (Стор.
Словник української мови в 11 томах
гаплик —
Гаплик, -ка м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Словник української мови Грінченка