гаплик
присудк. сл. Кінець. Коли схочу напитися, то нап'юся і гаплик! (Ю. Андрухович). Насправді тому собачці гаплик (Україна Молода). Болек розповідає мені, що коли вмирає його улюблений пацієнт, то завжди йому сниться. Приходить у синьому костюмі, дякує за турботу. Потім прощається, і вранці Болек знає, що тому гаплик (І. Сова).
Словник сучасного українського сленгу