доїти
(дою, доїш) недок., кого; крим., жрм. Вимагати у когось щось; вимагати і брати хабарі. Незабаром мене почали "доїти". Обсяг данини зріс настільки, що я віддавав бандюгам весь виторг (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 161; ПСУМС, 23; ЯБМ, 1, 283.
Короткий словник жарґонної лексики української мови