виліт —
виліт вулиці (337)<�пол. wylot ulicy — ріг вулиці; [MО,VI]
Словник з творів Івана Франка
виліт —
ви́літ іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
виліт —
-льоту, ч. 1》 Дія за знач. вилітати 1). 2》 Одноразовий політ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виліт —
ВИ́ЛІТ, льоту, ч. 1. Дія за знач. виліта́ти 1. [Хоменко:] Треба посіяти просо в таку пору, щоб воно встигло зацвісти до першого вильоту комарика (З. Мороз); Федотов цілком виразно уявляв собі, як в його полку пілоти готуються до вильоту (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
виліт —
ВИ́ЛІТ, льоту, ч. 1. Дія за знач. виліта́ти 1. [Хоменко:] Треба посіяти просо в таку пору, щоб воно встигло зацвісти до першого вильоту комарика (Мороз, П’єси, 1959, 185); Федотов цілком виразно уявляв собі...
Словник української мови в 11 томах
виліт —
Ви́літ, -ту м. 1) Вылетъ. 2) Отлетъ. Соколонько та на вилеті, козаченько та на виїзді. Мет. 179.
Словник української мови Грінченка