купець
купе́ць:
◊ купе́ць на вели́ку ска́лю успішний бізнесмен (ст)
◊ купе́ць на здохлу ри́бу 1. неуспішний, бездарний, нефортунний бізнесмен (ст)
2. поганий працівник, лінюх, нероба (ст): Ой не, просити Мирка піти до склепу – марна річ: то такий купець на здохлу рибу! Якби міг, то би зігнив коло телевізії (Авторка)
3. той, хто тільки оглядає товар, однак не купує його (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт