Значення в інших словниках
-
кітель —
кі́тель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кітель —
-я, ч. Формена однобортна куртка із стоячим коміром.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кітель —
КІ́ТЕЛЬ, я, ч. Верхня частина повсякденної та інколи парадної і польової форми одягу в збройних силах, правоохоронних органах та інших силових структурах більшості країн. Студент махнув рукою і розщібнув кітель (М.
Словник української мови у 20 томах
-
кітель —
кі́тель (нім. Kittel) формена куртка військового покрою з закритим (здебільшого стоячим) коміром.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кітель —
Кі́тель, -теля; -телі, -телів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кітель —
КІ́ТЕЛЬ, я, ч. Формена однобортна куртка із стоячим коміром. Студент махнув рукою і розщібнув кітель (Коцюб., І, 1955, 197); Він був у захисного кольору військовому кітелі (Головко, II, 1957, 46).
Словник української мови в 11 томах