кітель

кі́тель білий плащ (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кітель — кі́тель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кітель — -я, ч. Формена однобортна куртка із стоячим коміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кітель — КІ́ТЕЛЬ, я, ч. Верхня частина повсякденної та інколи парадної і польової форми одягу в збройних силах, правоохоронних органах та інших силових структурах більшості країн. Студент махнув рукою і розщібнув кітель (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кітель — кі́тель (нім. Kittel) формена куртка військового покрою з закритим (здебільшого стоячим) коміром. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кітель — Кі́тель, -теля; -телі, -телів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кітель — КІ́ТЕЛЬ, я, ч. Формена однобортна куртка із стоячим коміром. Студент махнув рукою і розщібнув кітель (Коцюб., І, 1955, 197); Він був у захисного кольору військовому кітелі (Головко, II, 1957, 46). Словник української мови в 11 томах