недуга —
-и, ж. Сильне нездужання, хвороба. Лежати в недузі — бути хворим, хворіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недуга —
НЕДУ́ГА, и, ж. Сильне нездужання; хвороба. Не смерть страшна, а недуга (прислів'я); Дивилася стара Настя, мати її, лежачи на полу та стогнучи від недуги, що дочка її сидить смутна і невесела (Г.
Словник української мови у 20 томах
недуга —
лежа́ти в неду́зі. Бути неспроможним ходити через хворобу; хворіти. Де ж то він, Голубчик мій? Серед чужих долин Лежить в недузі, може, плаче? (Л. Глібов); Трістан у недузі лежить, ослаб, мов дитина (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мови
недуга —
ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст.
Словник синонімів української мови
недуга —
НЕДУ́ГА, и, ж. Сильне нездужання, хвороба. Не смерть страшна, а недуга (Укр.. присл.., 1955, 145); Дивилася стара Настя, мати її, лежачи на полу та стогнучи від недуги, що дочка її сидить смутна і невесела (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
недуга —
Недуга, -ги ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. Ном. № 8154. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Грин. III. 234. Я аж два дні пролежала в недузі. Г. Барв. 299.
Словник української мови Грінченка