обіцювати
обі́цювати давати слово; обіцяти (ст): При кінці плятформи, десь поза ваґонами, стояли, тримаючись за руки, пари і, очевидно, обіцювали собі різні речі, які так важко, особливо в воєнний час, дотримати (Авторка)||обіцяти
◊ золоті гори обі́цювати → золотий
Лексикон львівський: поважно і на жарт