порядний
поря́дний (пор'я́дний) 1. великий, чималий (м, ср, ст): Це була порядна бійка (Нижанківський); А мені на обід дістався порядний кусник мяса (Авторка)
2. добрий, неабиякий, непоганий (м, ср, ст)
◊ <�ма́ти> поря́дний цвях в голові → цвях
◊ порядний ру́син → русин
Лексикон львівський: поважно і на жарт